Часті запитання – Ритуальна служба Спеціалізоване комуналье підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"
Часті запитання

Типові питання від громадян
на які Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» надає стислі відповіді згідно Закону України «Про поховання та похоронну справу»

Для того щоб прочитати відповідь на запитання, натисніть на нього.

Якими нормативно-правовими актами у своїй роботі керується Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО»?

Основні нормативно-правові акти, якими у своїй діяльності керується Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» є:
• Закон України «Про поховання та похоронну справу»;
Наказ Держжитлокомунгоспу від 19.11.2003 № 193 (далі – Наказ № 193), яким затверджено:
– Типове положення про ритуальну службу в Україні;
– Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг;
– Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення;
– Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань;
• Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 №28 Державні санітарні правила та норми «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99;
• Статут підприємства.


Надання інформації про померлого

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України «Про поховання та похоронну справу», одним із основних принципів на яких базується діяльність у галузі поховання є конфіденційність інформації про померлого.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу», держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію».
Таким чином, інформація про померлого може бути надана на підставі свідоцтва про смерть померлого.


Перепоховання померлого з кладовищ м. Києва на кладовища інших населених пунктів

Відповідно до підпункту 2.12 розділу 2 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, для прийняття рішення щодо здійснення перепоховання останків померлого користувач місця поховання – особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (місця родинного поховання) та /або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон), подає до Ритуальної служби такі документи:
1) заяву з обґрунтуванням причин перепоховання;
2) висновку місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;
3) лікарське свідоцтво про смерть;
4) свідоцтво про смерть померлого;
5) довідка про технічну можливість поховання на іншому кладовищі;
6) дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки – при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.
Відповідно до статті 21 Закону перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.


Як поновити свідоцтво про поховання?

Для поновлення свідоцтва про поховання, необхідно:
– звернутися до адміністрації кладовища, на якому здійснено поховання, зі своїм паспортом та з свідоцтвом про смерть першого померлого для отримання довідки та акту-обстеження місця поховання;
– надати оригінали та копії усіх вище визначених документів (паспорт, свідоцтво про смерть першого померлого, довідка, акт-обстеження місця поховання) до Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 47/14, кім. 8, тел. 489-63-58).
Свідоцтво про поховання видається в Ритуальній службі СКП «Спецкомбінат ПКПО» за вище вказаною адресою.
Звертаємо увагу, що користувачем місця поховання (місця родинного поховання) є особа, що здійснила перше поховання на відведеному місці та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання (стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу»), про що зроблено запис у Книзі реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян кладовища.


Хто повинен прибирати могили?

Статтею 30 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що утримання в належному естетичному та санітарному стані могил, місць родинного поховання, колумбарних ніш, намогильних споруд і склепів здійснюється відповідно їх користувачами (власниками) за рахунок власних коштів.
Відповідно до підпункту 2.11 розділу 2 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, саме користувач місця поховання здійснює дії, пов’язані з облаштування місця поховання.
Якщо користувач місця поховання не може утримувати могилу (місце родинного поховання) в належному санітарному стані, така особа може звернутися до Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» для укладання договору по догляду за могилою.
До договору обов’язково додається перелік послуг, які бажаєте отримати замовник, а саме: очищення від сміття, прополка, полив, озеленення, прибирання снігу, очистка поверхні пам’ятника, тощо із зручною для замовника періодичністю.


Поховання на частково закритих кладовищах

На балансі ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» обліковується 28 кладовищ, розташованих на території міста Києва та Київської області, з яких:
– Північне (с. Леткі, Броварський район) – єдине відкрите кладовище;
– Мишоловське та Старообрядне – закриті кладовища – заборонені будь-які поховання;
– Решта кладовищ мають статус частково закритих для масових поховань. Поховання здійснюється до існуючого місця поховання (підпоховання). Нові місця для поховання на таких кладовищах надаються з дозволу Київського міського голови з урахуванням заслуг покійного.
Відповідно до пункту 3 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193, підпоховання померлого в родинну могилу проводиться на підставі свідоцтва про смерть померлого, згоди користувача місця поховання (місця родинного поховання), оригіналу свідоцтва про смерть чи свідоцтва про поховання першого похованого та після укладання договору-замовлення на організацію поховання і ритуальне обслуговування.
Статтею 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» заборонено здійснювати поховання інших померлих (підпоховання) без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).
Користувач місця поховання (місця родинного поховання) згідно зі статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» – це особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання.


Як встановити намогильну споруду (пам’ятник) і які для цього необхідні документи?

Відповідно підпункту 2.13 розділу 2 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 193 від 19.11.2003 (далі – Порядок), на могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили.
Статтею 25 Закону України забороняється встановлення намогильної споруди без згоди користувача місця поховання.
Користувач місця поховання (місця родинного поховання) згідно зі статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» – це особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання.

Відповідно до підпункту 2.13 розділу 2 Порядку для встановлення намогильної споруди до ритуальної служби подаються такі документи:
– оригінал свідоцтва про смерть померлого;
– свідоцтво про поховання або, в разі його відсутності, письмову згоду користувача місця поховання на встановлення намогильної споруди (огорожі);
– документи, що підтверджують придбання намогильної споруди (огорожі), її ціну та дату реалізації;
– реквізити виконавця намогильної споруди (огорожі).

Після виконання робіт з облаштування могили користувач зобов’язаний забезпечити прибирання території біля могили та винесення сміття до спеціально відведених місць на кладовищі.
Усі намогильні споруди, що встановлюються на могилі, повинні відповідати стандартам та технологіям. Установлені намогильні споруди реєструються в Книзі обліку намогильних споруд.
Згідно з частиною третьою підпункту 3.3 розділу 3 у разі крадіжок, осквернення чи пошкодження намогильної споруди, яка не зареєстрована в установленому порядку, відшкодування Власникам матеріальних збитків не здійснюється.


Як отримати свідоцтво про поховання у разі його втрати?

Для отримання свідоцтва про поховання необхідно надати наступні документи: (каб. № 8, пон.-четв. з 14-00 до 16-45)

1. Свідоцтво про смерть першого похованого (оригінал і ксерокопію).
2. Архівна довідка з кладовища.
3. Акт обстеження місця поховання.
4. Документи, підтверджуючі родинні стосунки з похованим (ксерокопії всіх документів).
5. Паспорт (ксерокопії 1, 2 та11 сторінок).


У яких випадках тіло померлого направляють у морг?

Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я та Генеральної прокуратури України, від 28.11.2012 № 1095/955/119 “Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини” визначено випадки обов’язкового направлення тіла померлої людини в морг.

Обов’язково направляються в морг, для проведення судово-медичної експертизи, трупи людей:
• з ознаками насильницької смерті (падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї тощо), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо) або підозри на таку;
• смерть яких настала поза місцем їх проживання;
• особу яких не встановлено;
• віком до 60 років, які померли за місцем проживання, за відсутності диспансерного спостереження за хворим.

Не направляються для проведення судово-медичної експертизи трупи людей у випадках:
• які померли за місцем їх проживання, за наявності диспансерного спостереження за хворим, при відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку;
• виявлення трупів людей віком понад 60 років, які померли за місцем їх проживання, за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку.


Хто має право на безоплатне поховання?

Згідно Закону України «Про поховання та похоронну справу» право на безоплатне поховання мають:

з військовими почестями особи, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною – Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави; особи, що мають чотири і больше медалей «За відвагу»; Герої Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни;

• особи з особливими трудоваими заслугами перед Батьківщиною – Герої Соціалістичної Праці; Герої України; повні кавалери ордена Трудової Слави;
• учасники бойових дій та інваліди війни.

 

Також за рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюються поховання:
• померлих одиноких громадян;
• осіб без певного місця проживання;
• громадян, від поховання яких відмовилися рідні;
• знайдених невпізнаних трупів.

Порядок проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій та інвалідів війни затверджено Постановою КМУ від 28 жовтня 2004 №1445.

Згідно Наказу Держжитлокомунгоспу від 19 листопада 2003 №193 особа, що взяла на себе відповідальність за поховання, повинна звернутись зі свідоцтвом про смерть та документами, що підтверджують відповідний статус померлого, до ритуальної служби для укладання договору-замовлення на поховання.

Безкоштовні послуги при похованні осіб з особливими заслугами, УБД та інвалідів війни

• оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;
• доставка предметів ритуальної належності до місця знаходження тіла померлого;
• один автокатафалк та один автобус супроводження;
• перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, з будинку (квартири), моргу, до місця поховання;
• організація поховання і проведення ритуалу;
• викопування могили ручним чи механізованим способом, опускання труни у могилу,  закопування,  формування намогильного насипу та одноразове прибирання прилеглої території після поховання;
• надання урни та проведення кремації;
• поховання урни з прахом в могилі чи розміщення в колумбарії та одноразове прибирання прилеглої території після поховання;
• для осіб з особливим заслугами надання труни і двох вінків з траурними стрічками (з написом чи без нього) та спорудження надгробка відповідного зразка;
• для померлого учасника бойових дій або інваліда війни надання труни і вінка похоронного з траурною стрічкою (з написом чи без нього).

За інформацією звертайтесь до

• Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» за адресою вул. Бульварно-Кудрявська, 47/14, телефон (044) 486 06 07;
• Ритуальна служба «Київський крематорій» за адресою вул. Байкова, 16, телефон (044) 529 34 27.


Що робити, якщо померла людина?

Для констатації смерті людини з 8:00 до 20:00 у будні та з 9:00 до 15:00 у вихідні, необхідно звертатися до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію. У разі, якщо декларації немає – до найближчого медичного закладу первинної ланки (Центру первинної медико-санітарної допомоги/амбулаторії загальної практики сімейної медицини).
________________________________________
Із 15:00 у вихідні, святкові дні та у нічний час – викликати лікаря, зателефонувавши за єдиним телефонним номером 103.


Як отримати недоотриману пенсію у зв’язку зі смертю пенсіонера?

За недоотриманою пенсією необхідно звернутись в управління Пенсійного фонду, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, протягом шести місяців з дня смерті пенсіонера та надати наступні документи:
• паспорт,
• заяву про виплату недоотриманої пенсії;
• свідоцтво про смерть;
• документи, які підтверджують родинні стосунки;
• довідку органів місцевого самоврядування, або інший документ, який підтверджує факт спільного проживання з пенсіонером на день його смерті (для непрацездатних членів сім’ї документ, який засвідчує, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера).



Які організації надають ритуальні послуги у м. Києві?

Організацію та проведення поховань у м. Києві здійснюють спеціалізовані комунальні підприємства:
• Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство (СКП) «Київський крематорій»
• Ритуальна служба СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування»